Літературні форми субжунктиву (imparfait du subjonctif)

C1

Літературні форми субжунктиву (imparfait du subjonctif)

Що це означає?
Imparfait du subjonctif — це літературна (застаріла або книжна) форма субжунктиву французької мови. В українському перекладі її інколи називають «імперфектною формою субжунктиву» або просто «літературним субжунктивом». Ця форма передає ті самі значення, що й subjonctif présent (воля, бажання, сумнів, емоція, необхідність тощо), але відноситься до минулого або підкреслює офіційно-літературний стиль. У сучасній розмовній французькій їй часто надають перевагу subjonctif présent або іншим конструкціям, але в художніх текстах, офіційних документах і перекладах класики її ще зустрічають.
Коли я використовую imparfait du subjonctif?
  • Коли головна частина речення стоїть у минулому (passé simple, imparfait, passé composé в літературному викладі) і підрядна має субжунктив: класична «узгодженість часів» (concordance des temps).
Приклад: Je voulus qu'il parlât franchement. — Я хотів, щоб він говорив відверто. (літературно)

- Після союзів, що вимагають субжунктив, коли дія підрядної відноситься до минулого: quoique, avant que, pour que (у відповідному контексті).
Приклад: Avant qu'il ne partît, il écrivit une lettre. — Перш ніж він пішов, він написав листа.

- У художніх описах минулих подій для витримання стилю: у романах, історичних викладах, офіційних документах.
Приклад: Il ordonna qu'on le laissât tranquille. — Він наказав залишити його в спокої.

Примітка: у розмовній мові й у менш формальних текстах зазвичай використовують subjonctif présent: Je voulais qu'il vienne. (сучасніше), хоча в літературі ви можете зустріти Je voulais qu'il vînt.

Як утворюється imparfait du subjonctif?
Коротко: беруть третю особу множини passé simple (ils ...), відкидають закінчення -ent і додають літературні закінчення субжунктиву в імперфекті. Є дві основні групи закінчень (історично вони пов'язані з дієслівними групами):

Правило (спрощено):
1) Для дієслів I групи (-er), у passé simple вони мають форму ils ... -èrent: замінюйте -èrent на -asse, -asses, -ât, -assions, -assiez, -assent.
Приклад: parler (ils parlèrent) → que je parlasse, que tu parlasses, qu'il parlât, que nous parlassions, que vous parlassiez, qu'ils parlassent.

2) Для дієслів II і III груп (закінчення passé simple часто -irent, -urent, -irent тощо): замінюйте відповідне закінчення на -isse, -isses, -ît, -issions, -issiez, -issent (в результаті часто виявите 'ss').
Приклад: finir (ils finirent) → que je finisse, que tu finisses, qu'il finît, que nous finissions, que vous finissiez, qu'ils finissent.

Приклади сполучень (повні парадигми)
- parler (1 група, «-er»):
que je parlasse — que tu parlasses — qu'il parlât — que nous parlassions — que vous parlassiez — qu'ils parlassent
(Переклад: щоб я говорив, щоб ти говорив, щоб він говорив тощо — літературно)

- finir (2 група, «-ir»):
que je finisse — que tu finisses — qu'il finît — que nous finissions — que vous finissiez — qu'ils finissent
(Переклад: щоб я закінчив, щоб ти закінчив, щоб він закінчив тощо)

- vendre (3 група, «-re»):
que je vendisse — que tu vendisses — qu'il vendît — que nous vendissions — que vous vendissiez — qu'ils vendissent
(Переклад: щоб я продав, щоб ти продав, щоб він продав тощо)

Важливі неправильні форми (потрібно запам'ятати)
- être: que je fusse — que tu fusses — qu'il fût — que nous fussions — que vous fussiez — qu'ils fussent
Приклад: Quoique ce fût surprenant, il continua. — Хоч це й було дивно, він продовжив.

- avoir: que j'eusse — que tu eusses — qu'il eût — que nous eussions — que vous eussiez — qu'ils eussent
Приклад (історичний): Si j'eusse su, je ne serais pas venu. — Якби я тоді знав, я б не прийшов. (сучасніше: Si j'avais su...)

- faire: que je fisse — que tu fisses — qu'il fît — que nous fissions — que vous fissiez — qu'ils fissent
- dire: que je disse — que tu disses — qu'il dît — que nous dissions — que vous dissiez — qu'ils dissent
- pouvoir: que je pusse — que tu pusses — qu'il pût — que nous pussions — que vous pussiez — qu'ils pussent
- savoir: que je susse — que tu susses — qu'il sût — que nous sussions — que vous sussiez — qu'ils sussent
- venir: que je vinsse — que tu vinsses — qu'il vînt — que nous vinssions — que vous vinssiez — qu'ils vinssent
- tenir: que je tinsse — que tu tinsses — qu'il tînt — que nous tinssions — que vous tinssiez — qu'ils tinssent
- vouloir: que je voulusse — que tu voulusses — qu'il voulût — que nous voulussions — que vous voulussiez — qu'ils voulussent

Порада з утворення: коли бачите passé simple (ils ...èrent / ils ...irent / ils ...urent / ils ...rent), прибирайте -ent і підставляйте відповідні закінчення (-asse/... або -isse/...). У деяких випадках в письмі є орфографічні зміни (поява чи зникнення прапорця ^ у 3-й ос. одн.).

Чим imparfait du subjonctif відрізняється від subjonctif présent та інших часів?
  • Значення: обидва (imparfait du subjonctif і subjonctif présent) виражають модальність (бажання, сумнів, емоцію тощо). Різниця — стиль і часова відношеність: imparfait du subjonctif — книжна форма, яка ставиться до минулого або узгоджується з минулим у головній частині.

- Морфологія: subjonctif présent: que je parle, que je finisse. Imparfait du subjonctif: que je parlasse (1 група) або que je finisse (для деяких дієслів форми можуть співпадати з présent у 1-й особі). Важливо: 3-я особа однини інколи має відмінний знак: qu'il finît (imparfait) ≠ qu'il finisse (présent).

Приклади для порівняння:
- Présent (сучасне, нейтральне): Je veux qu'il vienne. — Я хочу, щоб він прийшов.
- Imparfait du subjonctif (літературно, минуле): Je voulais qu'il vînt. — Я хотів, щоб він прийшов.

Коли форми можуть збігатися:
Для багатьох дієслів (особливо з коренем + -iss-) деякі форми imparfait du subjonctif виглядають так само, як subjonctif présent (переважно для je/tu/ils). У таких випадках значення визначає контекст (час у головній частині).

Типові помилки та як їх уникнути
  • Використовувати imparfait du subjonctif у розмовній мові замість subjonctif présent.
Порада: у розмові кажіть Je voulais qu'il vienne, а не Je voulais qu'il vînt.

- Плутати imparfait du subjonctif з passé simple або з іншими формами.
Приклад помилки: читач може сприйняти «il parlât» (subj. imp.) за «il parla» (passé simple). Порада: звертайте увагу на контекст і підрядні сполучники.

- Забувати про акцент «^» у 3-й особі однини (qu'il fît, qu'il finît тощо). У письмовому стилі це важливо, бо відрізняє форми.

- Неправильно утворювати основу: пам’ятайте, що основа береться від 3-ї особи множини passé simple, а не від інфінітива чи від présent.

- Використовувати imparfait du subjonctif у конструкціях з si сучасно-розмовного вжитку. Історично були форми на -eusse (Si j'eusse...), але сьогодні краще казати Si j'avais... в усній і більшості письмових контекстів.

Поради при читанні літератури
  • Коли ви читаєте класику або офіційні тексти і бачите незвичні форми субжунктиву, визначте час головної частини: якщо вона в минулому (passé simple, imparfait), швидше за все перед вами imparfait du subjonctif.

- Замініть в умі imparfait du subjonctif на сучасний subjonctif présent або на конструкцію «voulais que / souhaitais que» для розуміння: Je voulais qu'il vînt → Je voulais qu'il vienne → Я хотів, щоб він прийшов.

- Запам'ятайте ключові неправильні форми (fusse, eusse, fît, pût, vînt тощо): вони трапляються часто.

Приклади (з перекладом) — для запам'ятовування
  • Je voulais qu'il vînt. — Я хотів, щоб він прийшов. (літературно)
  • Il ordonna qu'on le laissât tranquille. — Він наказав залишити його в спокої.
  • Avant qu'elle ne partît, elle remit la lettre. — Перш ніж піти, вона подала листа.
  • Quoique ce fût dangereux, il entra. — Хоч це й було небезпечно, він увійшов.
  • Nous désirions qu'elle réussît à l'examen. — Ми бажали, щоб вона склала іспит.
  • Il doutait qu'ils eussent compris la leçon. — Він сумнівався, що вони зрозуміли урок. (історично/літературно)
Глосарій (коротко українською)
  • subjonctif (субжунктив) — спосіб, що виражає волю, сумнів, емоцію, необхідність, можливість.
  • imparfait du subjonctif — імперфектна (літературна) форма субжунктиву.
  • passé simple — літературний прошедший час (часто в художніх текстах).
  • radical (основа) — частина дієслова без особових закінчень; тут: основа від 3-ї особи множини passé simple.
  • ne explétif — «порожнє ne», яке з'являється в деяких конструкціях з субжунктивом (наприклад, avant qu'il ne partît).
Коротке резюме
  • Imparfait du subjonctif — це книжна/літературна форма, що відповідає субжунктиву, але пов'язана з минулим.
  • Утворюється від 3-ї особи множини passé simple з відповідними закінченнями (-asse... для I групи; -isse... для інших груп).
  • У сучасній мові часто замінюється subjonctif présent; вивчайте його насамперед для читання класики та розуміння формального стилю.

Якщо хочете, можу привести додаткові приклади конкретних дієслів або розібрати фрагмент з літературного тексту, де зустрічається imparfait du subjonctif.

Subscribe for evidence based language learning insights.

Lingua Fortis
Copyright © 2025 Lingua Fortis | Made in New York