Правила узгодження минулого дієприкметника

Що означає «узгодження минулого дієприкметника»?

Минуле дієприкметник (фр. participe passé) — це форма дієслова, яка вживається в складених часах (наприклад, passé composé у французькій) і може також виконувати роль прикметника (описувати стан). Узгодження означає зміну форми дієприкметника за родом (чоловічий/жіночий) і числом (однина/множина) залежно від іменника чи займенника, з яким він пов’язаний.

Узгодження — поширене явище у французькій та італійській мовах; в іспанській participio часто не узгоджується у складених дієсловах з haber, але може узгоджуватися як прикметник. Для україномовного студента корисно пам’ятати: в українській теж є дієприкметники/прикметникові форми (напр., прочитаний / прочитана / прочитані), але правила вживання й контексти відрізняються.

Коли потрібно узгоджувати минуле дієприкметник?

Найважливіші правила (фокус на французькій, оскільки там узгодження найскладніше):

- Якщо дієприкметник вжито з допоміжним être (бути) у складеному часі, він узгоджується з підметом (subject).
Приклад: «Elle est partie.» — Partie (ж.р., одн.) = «Вона пішла.»

- Якщо дієприкметник вжито з допоміжним avoir (мати), за замовчуванням узгодження не відбувається. Виняток: якщо перед дієсловом стоїть прямий додаток (прямий об’єкт), що стосується цього дієприкметника, тоді дієприкметник узгоджується з цим попереднім прямим додатком.
Приклад: «J'ai mangé la pomme.» — mangé (без узгодження). «Les pommes? Je les ai mangées.» — mangées (ж.р., множ.)

- У випадку з возвратними (pronominaux) дієсловами: зазвичай дієприкметник узгоджується з підметом, якщо «se» виступає прямим додатком; якщо «se» є непрямим додатком, узгодження не відбувається.
Приклад: «Elle s'est lavée.» (вона помилася) — узгодження; «Elle s'est lavé les mains.» (вона помила руки) — без узгодження, бо прямий додаток «les mains» стоїть після дієслова.

- У пасивних конструкціях (être + participe passé) дієприкметник завжди узгоджується з підметом.
Приклад: «La lettre a été écrite.» — écrite узгоджується з la lettre.

- Коли дієприкметник вжито як прикметник (поза складеним часом), він узгоджується з іменником, що характеризує.
Приклад: «une porte fermée» — fermée (ж.р., одн.).

- Частка en (яка замінює de/частину) не вимагає узгодження: «Des pommes? J'en ai mangé.» — mangé не змінюється.

Як утворюється узгодження (форма дієприкметника)?

Зразкова схема для регулярних дієприкметників у французькій (приклади з основою в однині чоловічому):
- Чол. одн. (masc. sing.) — базова форма: mangé, fini, vendu
- Жін. одн. (fem. sing.) — + e: mangée, finie, vendue
- Чол. мн. (masc. pl.) — + s: mangés, finis, vendus
- Жін. мн. (fem. pl.) — + es: mangées, finies, vendues

Нерегулярні дієприкметники теж узгоджуються за тим же принципом, але основа може бути іншою:
- prendre → pris: prise (ж. одн.), pris (ч. мн., виглядає так само в правописі), prises (ж. мн.)
- voir → vu: vue, vus, vues
- faire → fait: faite, faits, faites
- écrire → écrit: écrite, écrits, écrites

Зверніть увагу: іноді форма чоловічого однини вже закінчується на -s або -x, тож написання може не змінюватися в множині, але граматично додається множина.

Приклади утворення:
- mangé → mangée (ж. одн.), mangés (ч. мн.), mangées (ж. мн.)
- fini → finie, finis, finies
- pris → prise, pris, prises

Як визначити: чи це прямий (COD) чи непрямий (COI) додаток?

Просте правило: поставте питання до дієслова «кого? що?» — це прямий додаток. Питання «кому? чому?» відповідає непрямому (з прийменником à).

Приклади:
- «Je l'ai vu.» — «кого?» → l' = COD → participé узгоджується (Je l'ai vue — якщо l' = її).
- «Je lui ai parlé.» — «кому?» → lui = COI → participé не узгоджується (parlé залишається без зміни).

Особливі й підступні випадки (часті помилки)

- Помилково узгоджувати з іменником, який стоїть після дієслова при допоміжному avoir.
Неправильно: *J'ai mangées les pommes. Правильно: J'ai mangé les pommes.

- Пронумеровані приклади з pronoms:
- «Les lettres que j'ai écrites.» — écrites узгоджується з «les lettres», бо «que» (= COD) стоїть перед дієсловом.
- «Je les ai écrites.» — les (COD) стоїть перед дієсловом → écrites (ж. мн.)

- Частка en не вимагає узгодження:
- «Des gâteaux? J'en ai mangé.» — mangé незмінний.

- Verbes qui peuvent prendre être ou avoir (monter, descendre, sortir, rentrer, passer, retourner):
- Без прямого об’єкта — être → узгодження з підметом: «Elle est montée.»
- З прямим об’єктом — avoir → без узгодження, хіба що обʼєкт стоїть перед дієсловом: «Elle a monté les valises.» → «Les valises qu'elle a montées.»

- У возвратних (réfléchis) дієслів важливо зрозуміти роль «se»:
- «Elle s'est lavée.» → se = COD → узгодження (lavée)
- «Elle s'est lavé les mains.» → se = COI (в даному контексті) або прямий об’єкт стоїть після дієслова → без узгодження (lavé)
- «Ils se sont parlé.» → se = COI (parler à qn) → без узгодження (parlé)

- Causative / faire + infinitif і se faire + infinitif: participé souvent invariable
- «Elle s'est fait couper les cheveux.» — fait не узгоджується (invariable) у цій конструкції.

Великий набір прикладів з поясненнями

1) Avoir без попереднього COD (без узгодження)
- J'ai lu le livre. (Я прочитав книгу.) — lu (чол. одн.)
- J'ai lu les livres. (Я прочитав книги.) — lu (без -s)

2) Avoir + попередній COD (узгодження з COD)
- Les lettres que j'ai écrites sont sur la table. (Листи, які я написав(ла), на столі.) — écrites (ж. мн.), бо «les lettres / que» перед дієсловом.
- Je les ai vues hier. (Я їх бачив/бачила вчора.) — vues (ж. мн.)

3) Être — узгодження з підметом
- Il est allé. (Він пішов.) — allé (чол. одн.)
- Elle est allée. (Вона пішла.) — allée (ж. одн.)
- Ils sont partis. (Вони пішли.) — partis (чол. мн.)
- Elles sont parties. (Вони пішли.) — parties (ж. мн.)

4) Возвратні дієслова
- Elle s'est réveillée à 7h. (Вона прокинулася о 7.) — réveillée (узгодження: se = COD)
- Elle s'est lavé les cheveux. (Вона помила волосся.) — lavé (без узгодження: прямий об’єкт після дієслова)
- Ils se sont vus hier. (Вони бачилися вчора.) — vus (узгодження з підметом)
- Ils se sont écrit des messages. (Вони писали один одному повідомлення.) — écrit (без узгодження, бо se = COI)

5) Пасив
- La porte a été fermée par le vent. (Двері були зачинені вітром.) — fermée узгоджується з la porte
- Les documents ont été signés. (Документи були підписані.) — signés (чол. мн.)

6) Verbes з дією transitif/intransitif (être ↔ avoir)
- Il est sorti. (Він вийшов.) — sorti (être, узгодження з підметом)
- Il a sorti la poubelle. (Він виніс сміття.) — sorti (avoir, без узгодження)
- Les poubelles qu'il a sorties (ou / qu'il a sorties?) — attention: «les poubelles qu'il a sorties» → sorties (ж. мн.), бо COD «les poubelles» перед дієсловом

7) Частка en
- Des bonbons? J'en ai pris trois. (Карамелі? Я взяв три.) — pris (без узгодження)

8) Приклад з неправильним використанням (щоб уникнути помилки)
- Неправильно: *J'ai mangées les pommes.
- Правильно: J'ai mangé les pommes. або Les pommes? Je les ai mangées.

Коротке практичне правило — як перевірити перед написанням

1) Визначте допоміжне дієслово (être або avoir).
- Якщо être → узгоджуйте з підметом.
- Якщо avoir → перейдіть до кроку 2.
2) Чи є перед дієсловом прямий додаток (який замінено питомим займенником: le, la, les, me, te, nous, vous, etc.) або відносним займенником que/qui (у ролі COD) перед дієсловом?
- Якщо так → узгоджуйте дієприкметник з цим попереднім COD.
- Якщо ні → дієприкметник залишається незмінним (при avoir).
3) Для возвратних дієслів запитайте: «se» = кого? що? → COD (узгодження) або кому? → COI (без узгодження).
4) Якщо використовується en (частка) — не узгоджуйте.

Порівняння з іншими мовами (коротко)

- Італійська: схожі правила — essere → узгодження з підметом; avere → узгодження тільки з попереднім прямим додатком. (Es.: «Le lettere che ho scritte»).
- Іспанська: дієприкметник у складених часах із haber не змінюється (не узгоджується); але як прикметник він узгоджується з іменником («la puerta cerrada»). (Es.: «He comido» — comido незмінний.)
- Українська: дієприкметникові форми узгоджуються за родом/числом/відмінком як прикметники (прочитаний / прочитана / прочитані), але побудова складених часів відрізняється — тому не завжди прямі аналогії допомагають.

Глосарій (коротко)

- Participe passé (минуле дієприкметник) — форма дієслова для складених часів/прикметникова форма.
- Auxiliaire (допоміжне дієслово) — être або avoir у французькій.
- COD (complément d'objet direct) — прямий додаток (кого? що?).
- COI (complément d'objet indirect) — непрямий додаток (кому? чому? з прийменником).
- Se (s') — частка у возвратних дієсловах (визначає, чи дієприкметник має узгоджуватися, залежно від функції).

Поширені помилки та поради, щоб їх уникнути

- Не погоджуйте дієприкметник просто тому, що підмет жіночого роду — перевірте допоміжне дієслово.
- Пам’ятайте, що перед дієсловом COD (le/la/les/que) робить узгодження обов’язковим при avoir.
- Використовуйте питання «кого? що?» або «кому? чому?» для визначення, чи є додаток прямим.
- При вживанні en — не робіть узгодження.
- Для возвратних дієслів завжди перевіряйте роль «se».

Підсумок (шпаргалка на одній сторінці)

- Être → participe passé узгоджується з підметом.
- Avoir → participe passé узгоджується тільки якщо перед дієсловом стоїть попередній прямий додаток (le/la/les/que…).
- Reflexive (se) → узгодження, якщо se = COD; не узгоджуйте, якщо se = COI.
- En → не викликає узгодження.
- Participe passé як прикметник — завжди узгоджується з іменником, який він описує.

Корисна пам'ятка: Перед тим як поставити -e або -s у participé passé, завжди пройдіть через 2 питання: 1) яке допоміжне дієслово? 2) чи є попередній COD? Це значно зменшить помилки.